25 листопада – День пам’яті жертв голодомору

Історія органічно пов'язана з пам'яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. В цьому непересічна культурна значимість пам'яті. Безпам'ятство — це невдячність перед минулим і безвідповідальність перед майбутнім.

Ще живі люди, котрі пережили голодомор і можуть розповісти про нього. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення.

Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не тільки для мільйонів загиблих, а й задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. Цього року 25 листопада   Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання на знак вшанування всіх убитих голодом. Опісля біля могил і меморіалів жертвам Голодомору 1932 – 1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України українці запалять свічки пам'яті.

 Підтримаймо всеукраїнську акцію -

з настанням темряви запалімo свічку пам’яті на підвіконні власної оселі,

яка символізуватиме нашу скорботу і пам’ять

про мільйони загублених життів наших співвітчизників,

нашу віру у майбутнє.